Поради батькам та учням

Поради батькам. Що робити, якщо дитину не приймають у школі

Ситуація, коли однокласники знущаються над Вашою дитиною, дражнять, або, навпаки, бойкотують неприємна, але поширена. Боротися з цим можна і потрібно. Але відправляти батька на розмову з вчителькою - "Чому з моїм Васею не дружать?!" - Безглуздо і неефективно. Дорослим у дитячі розбірки потрібно встрявати вкрай обережно (зрозуміло, мова не йде про крайні випадки, - на жаль, трапляється й таке).А що ж робити?

http://www.osvita.org.ua/articles/1202.html

Профілактика та попередження булінгу в учнівському середовищі

Як організувати дистанційне навчання:
поради для батьків і учнів

Дистанційне навчання вимагає від учнів самодисципліни та організації. Щоб цей процес був ефективним і комфортним, важливо правильно підготувати навчальне середовище, підтримувати мотивацію та емоційний баланс. Ось кілька порад для батьків та учнів, як впоратися з цими викликами та зробити дистанційне навчання більш продуктивним.

Як організувати процес навчання

1. Створення сприятливого навчального простору

Виділіть окреме місце для навчання. Це має бути тихе і комфортне місце, де дитина зможе зосередитися на навчанні. Уникайте місць, де можуть бути відволікаючі фактори, такі як телевізор або іграшки.

Забезпечте всі необхідні ресурси. Комп’ютер або планшет, інтернет-з’єднання, шкільні матеріали – все це має бути доступним і готовим до використання.

2. Розробка розкладу

Встановіть чіткий графік дня. Дотримуйтеся звичного розпорядку дня. Навіть якщо навчання відбувається вдома, варто вставати в той самий час, як у шкільні дні, робити перерви для відпочинку та фізичної активності.

Залучіть дитину до планування. Разом з дитиною розробіть розклад занять і відпочинку. Це допоможе їй відчувати відповідальність за свій час і виконання завдань.

Як підтримати мотивацію учня

1. Визначення цілей

Ставте перед дитиною конкретні та досяжні цілі. Наприклад, завершити певне завдання або прочитати розділ підручника до кінця дня. Чіткі цілі допомагають зосередитися і не втрачати мотивації.

Плануйте досягнення. Допоможіть дитині розбивати великі завдання на менші етапи, що робить процес навчання більш контрольованим і менш стресовим.

2. Заохочення до самостійності

Навчайте самостійності у виконанні завдань. Поступово передавайте дитині більше відповідальності за виконання шкільних завдань. Це не лише розвиває самостійність, але й допомагає підвищити мотивацію, оскільки учень відчуває контроль над своїм навчанням.

Підтримуйте ініціативу. Якщо дитина пропонує свої ідеї щодо виконання завдань або організації навчального процесу, підтримайте її. Це сприятиме розвитку творчого підходу та підвищить зацікавленість у навчанні.

Як зберігати емоційну рівновагу

1. Регулярний відпочинок і фізична активність

Робіть перерви. Заняття за комп’ютером можуть бути виснажливими. Обов’язково робіть короткі перерви кожні 30-40 хвилин для відпочинку очей і зміни активності.

Включайте фізичні вправи. Нехай дитина займається фізичними вправами між уроками. Це допоможе відновити енергію та покращити концентрацію.

2. Підтримуйте емоційний стан дитини

Регулярно спілкуйтеся. Запитуйте дитину про її відчуття, труднощі та досягнення. Це допоможе зрозуміти, коли їй потрібна допомога чи емоційна підтримка.

Навчайте справлятися зі стресом. Поясніть дитині, як важливо не боятися помилок і не перевантажувати себе. Використовуйте техніки релаксації, наприклад, дихальні вправи, щоб знизити стрес.

Як допомогти дитині під час дистанційного навчання

1. Заохочуйте позитивне ставлення до навчання

Підтримуйте інтерес до навчання. Використовуйте ігри, творчі завдання або інтерактивні ресурси для вивчення матеріалу. Це може зробити навчання цікавим і допоможе дитині зберігати позитивне ставлення.

Хваліть і заохочуйте. Позитивні відгуки про досягнення, навіть невеликі, мотивують дитину на подальші успіхи. Важливо підкреслювати старання, а не тільки результат.

Як підтримати соціальну активність

1. Створіть можливості для спілкування

Організуйте віртуальні зустрічі з друзями. Спілкування з однокласниками є важливим для соціалізації. Допоможіть дитині залишатися на зв'язку з друзями через відеозустрічі або чати.

Поради батькам. Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно долати ситуації з оцінюванням їхньої діяльності.

Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?

Правило 1. …Заспокойтесь. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.

Правило 2. Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.

Правило 3. Безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.

Правило 4. Не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

Правило 6. Вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.

Правило 7. Головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8. Найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.

Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.

Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти.

Правило 12. Не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. Якщо ж в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.

Для того, щоб усі правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднувати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення.

Поради учням. Як підготуватися до олімпіади?

Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: прибрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

  • Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.
  • Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або вечірні години.
  • Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.
  • Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – із самого важкого, із того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що вчити не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпаки, із того, що знаєте краще, із того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.
  • Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.
  • Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал із питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункті відповіді.
  • Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

Поради батькам при підготовці дітей до ДПА та ЗНО

до ДПА

Не секрет, що успішність здачі іспиту багато в чому залежить від настрою та ставлення до цього батьків. Щоб допомогти дітям якнайкраще підготуватися до іспитів, спробуйте виконати декілька порад:

  • Не переймайтеся про кількість балів, які дитина отримає на іспиті. Навіюйте їй думку, що кількість балів не є досконалим вимірюванням її можливостей.
  • Не підвищуйте тривожність дитини напередодні іспитів – це негативно позначиться на результаті тестування. Дитина в силу вікових особливостей може не впоратися зі своїми емоціями і "зірватися".
  • Забезпечте вдома зручне місце для занять, прослідкуйте, щоб ніхто з домашніх не заважав.
  • Допоможіть дитині розподілити теми підготовки по днях.
  • Ознайомте дитину з методикою підготовки до іспитів. Підготуйте різні варіанти тестових завдань з предмета і потренуйте дитину, адже тестування відрізняється від звичних йому письмових та усних іспитів.
  • Під час тренування за тестовими завданнями привчайте дитину орієнтуватися в часі та вміти його розподіляти. Якщо дитина не носить годинник, обов'язково дайте йому годинник на іспит.
  • Підбадьорюйте дитину, підвищуйте її впевненість в собі.
  • Контролюйте режим підготовки дитини до іспитів, не допускайте перевантажень.
  • Зверніть увагу на харчування дитини. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага і т.і., стимулюють роботу головного мозку.
  • Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок, вона повинна відпочити і як слід виспатися.
  • Не критикуйте дитину після іспиту.

Пам'ятайте: головне – знизити напругу і тривожність дитини і забезпечити їй відповідні умови для занять.

після ДПА

  • Допоможіть дитині прийняти будь-який результат ДПА. Підтримуйте її, допоможіть знайти й втілити обраний маршрут.
  • Зверніть увагу на емоційний стан своєї дитини, на поведінку, якщо вона не характерна для вашої дитини.
  • Поговоріть з ним про наступне:
    • що він думає.
    • що він відчуває.
    • що він збирається робити.
  • При необхідності зверніться за допомогою до фахівців.

Як допомогти дітям пережити травматичні події

Нехай ваша дитина відчуває себе в безпеці. Усім дітям, від малюків до підлітків, буде корисним ваш дотик – вистачить притулити, обняти, або просто заспокоїти поплескуванням по спині. Це дасть їм відчути безпеку, що так важливо після страшної або тривожної події.

Дійте спокійно. Діти прибігають по заспокоєння до дорослих після травматичних подій. Не обговорюйте свої занепокоєння з дітьми безпосередньо, або коли вони знаходяться поруч. Зверніть увагу на тон вашого голосу, оскільки діти швидко вловлюють тривогу.

Дотримуйтесь звичайного розпорядку дня, як це можливо. Серед хаосу та перемін звичайний режим запевняє дітей, що життя знову налагодиться. Намагайтеся їсти й лягати спати у заведений час. Якщо ви тимчасово переїхали, установіть новий розпорядок дня. І дотримуйтесь тих самих сімейних правил.

Допоможіть дітям насолоджуватися життям. Заохочуйте дітей до занять та ігор з іншими. Корисно відволікти їх, це дасть їм відчуття нормального життя.

Поділіться інформацією про те, що сталося. Завжди краще дізнатися деталі травматичних подій від безпечного дорослого, якому довіряють. Будьте стислими та чесними, дозвольте дітям ставити питання. Не думайте, що дітей турбує те саме, що й дорослих.

Не допускайте або обмежте доступ до новин. Це особливо важливо для дітей раннього віку та дітей шкільного віку, оскільки коли вони бачать тривожні події у репортажах по телебаченню чи в газеті, або чують це по радіо, в них може створитися враження, що ці події ще тривають. Важливо зрозуміти, як ваша дитина дивиться на ситуацію, і що її бентежить або турбує. Не читайте лекції – просто слухайте зі зрозумінням. Дайте дітям усвідомити, що вам можна розповідати, як вони почуваються в будь-який момент.

Усвідомте, що відчуває ваша дитина. Якщо дитина зізнається в занепокоєнні, не відповідайте: «Ой, не хвилюйся», тому що це може її збентежити, або сприйнятися як критика. Просто підтвердьте те, що ви чуєте: «Так, я бачу, що ти хвилюєшся».Знайте, що нормально відповісти: «Я не знаю». Найбільше діти потребують того, кому вони довіряють, щоб вислухали їхні запитання, прийняли їхні почуття та були поруч. Не хвилюйтеся про те, де знайти правильну відповідь – зрештою, немає відповіді, яка все владнає.

Зрозумійте, що питання можуть лишатися. Оскільки наслідками катастрофи можуть бути ситуації, що постійно змінюються, у дітей запитання можуть виникати неодноразово. Дайте їм зрозуміти, що ви готові поговорити в будь-який момент. Діти повинні засвоювати інформацію у своєму темпі, і питання можуть виникнути нізвідки.

Не перекладайте на дітей занадто великої відповідальності. Дуже важливо не перевантажувати дітей та не звалювати на них завдання дорослих, оскільки це може викликати в них стрес. Натомість найближчим часом вам слід знизити вимоги до домашніх обов’язків та шкільного навчання. Проте було б добре, якби діти виконували принаймні якісь справи.

Надайте особливу допомогу дітям з особливими потребами. Ці діти можуть потребувати більше часу, підтримки та поради, ніж інші. Можливо, вам доведеться спростити мову, яку ви використовуєте, і дуже часто повторювати ті самі речі. Вам також може знадобитися адаптувати інформацію відповідно до сил вашої дитини; наприклад, дитина з мовними вадами може краще розуміти інформацію за допомогою наочних матеріалів.

Допоможіть дітям розслабитися за допомогою дихальних вправ. Коли виникає тривога, дихання стає поверхневим; глибокі вдихи животом можуть допомогти дітям заспокоїтися. Ви можете піднести до рота дитини пір’їнку або пучок вати та попросити її подути на нього, повільно видихаючи. Або ви можете сказати: «Давай повільно вдихнемо на "раз, два, три", потім видихнемо на "раз, два, три"». Покладіть м’яку іграшку або подушку на живіт дитини, коли вона лягає, і попросіть її повільно вдихати й видихати, та спостерігати за тим, як м’яка іграшка або подушка підійматися й опускається.

Знайте, коли треба звертатись по допомогу. Хоча занепокоєння та інші проблеми можуть тривати місяцями, негайно зверніться за допомогою до свого сімейного лікаря або до фахівця з психічного здоров’я, якщо вони не зменшуються або ваша дитина починає чути голоси, бачить речі, яких немає, стає надмірно стурбованою, відчуває істерики, або завдає шкоди собі чи іншим (наприклад, б’ється головою, кулаками чи ногами).

Бережіть себе. Ви можете найкраще допомогти своїй дитині, якщо також дбаєте про себе. Поговоріть про проблеми з друзями та родичами; може бути корисно сформувати групу підтримки. Якщо ви належите до церкви чи громадської групи, продовжуйте брати в ній участь. Намагайтеся правильно харчуватися, пити достатню кількість води, дотримуватися режиму фізичних вправ і висипатися. Фізичне здоров’я захищає від емоційної вразливості. Щоб зменшити стрес, зробіть глибокий вдих. Якщо ви страждаєте від сильної тривоги, яка заважає вашій здатності функціонувати, зверніться за допомогою до лікаря або спеціаліста з психічного здоров’я; якщо у вас немає доступу до нього, поговоріть з релігійним лідером. Визнайте свою потребу в допомозі та отримайте її. Зробіть це заради своєї дитини, якщо не з іншої причини.

Як ви можете допомогти собі в стані стресу

1) Проаналізувати, що для вас особисто є причиною стресу. Пригадайте 5 стресових ситуацій зі свого життя. Після складання списку відзначте, які пускові стресові чинники ви можете контролювати і ті, контроль над якими не у вашій владі.

2) Опишіть, що ви відчували під час кожної з перерахованих ситуацій (наприклад: гнів, злість, страх, роздратування, головний біль і т.п). Подумайте, що допомагає вам відчувати себе краще? Наприклад, фізичні вправи, розмова з другом, перегляд телепередачі та ін.

Цікаві вправи

Вправа с дзеркалом

Розкажіть про те, що вас хвилює самі собі. Сядьте зручніше перед дзеркалом і поговоріть самі з собою. Розкажіть, про все, що з вами сталося і спробуйте проаналізувати те, що трапилось. Говоріть самі з собою до того часу, поки все, що вас хвилює, не буде промовлено вголос і ви не відчуєте полегшення. Можливо, коли ви зрозумієте причини свого стресового стану, вам стане спокійніше і ви навіть приймете рішення про подальші кроки.

Лист до себе

Деяким краще допоможе перенести всі свої хвилювання на папір. Напишіть собі листа. Довірте паперу все, що відчуваєте і думаєте. Цей спосіб має ту перевагу, що письмова мова більш коротка та логічна. В процесі змальовування у листі ситуації розуміння проблеми настає швидше, ніж у розмові. Лист можна відразу ж знищити, або сховати і перечитати, коли вас знову почнуть хвилювати травматичні події. Ви згадаєте свій стан і зрозумієте, що зможете з ним впоратись, як і минулого разу.

Звільнення від почуття образи

Для поліпшення свого стану вам дуже важливо звільнитися від почуття образи і пробачити тих людей, які вас образили. Психологи вважають, що: прихована образа, злоба, критика себе та інших – найбільш шкідливі для здоров’я емоції. Ми повинні звільнитись від минулого і пробачити всіх без винятку, включаючи самих себе. Повне звільнення від образи або злості виліковує ваші хвороби.

Протистресове дихання

Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс, на піку вдиху затримайте дихання, після цього зробіть через ніс видих, як можна повільніше. Це заспокійливе дихання. Постарайтеся уявити собі, що з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви частково позбавляєтеся від стресової напруги.